Олександра Галика

Я, Галика Олена Тарасівна, жителька м.Бровари (вул.Незалежності, 125Б кв.9) звертаюся до не байдужих людського горя людей, щоб поділитися не гараздами, які спідкали нашу родину. У жовтні 2011 року я народила діток двійняток Олександру і Назара. Ще в пологовому будинку Бобровицької ЦРЛ моїй донечці Олександрі поставили діагноз врожденній вивих у тазобедрових суглобах, встановили  статус детини- інваліда. З перших днів життя ми звернулися зі своєю проблемою в Інститут травматології та ортопедії, потім в Національну дитячу спеціалізовану лікарню «Охмадит», де поставили ще більш не втішний діагнос: «синдром Ларсена». Врожений  звих у кульшових та колінних суглобах. З шести місячного віку проводили різні  процедури, готували до оперативного втручання. Коли вже було назначено  дату операції, закуплено ліки (усе за власний рахунок) 08.11.2012 в Інституті травматології та ортопедії відмовили в  операції через не можливість  адекватного забезпечення наркозу зі сторони відділу реанімації.

З того часу ми почали шукати інші клініки, ажде не хотілося втрачати такий дорогоцінний час. Операцію такого характеру проводять у Науково-дослідному дитячому ортопедичному інституті ім.Г.І. Турнера а Санкт-Петербурзі, а також в Німеччині  . Звичайно, оскільки далеке зарубіжжя нам взагалі не по кишені, ми звернулися до фахівців Санкт –Петербурга. Звідти прийшов виклик на прийом до стаціонару Інституту з калькуляцією витрат на лікування. Для проведення  операції потрібно більше 10 тисяч доларів, та ще плюс проїзд, оформлення документів на виїзд з дитиною, дозволів батьків, проживання в Санкт-Петербургі ( один квиток коштує більше тисячі гривень, одна завірена довідка в нотаріус 200 грн.)та інше. Гроші збирали де могли, зверталися і в районну державну адміністрацію і до депутатів усіх рівнів, і просто до не байдужих людей. Але, на жаль,сторонньої допомоги надійшло лише три тисячі гривень. Самотужки теж не вдалося зібрати потрібної суми у визначений термін (операцію було призначено на 11 березня 2013 року).

Тоді ми знову звернулися у відділеня ортопедії і травматології «Охмадиту». У квітні, червні, вересні, листопаді 201 року проведенно операції на колінних суглобах та відкрите вправлення вивиху кісток лівої гомілки, продовження м’язів стегна зліва.

Замовили та придбали ортези на ніжні кінцівки з шарніром на колінних суглобах.

У грудні минулого року за направленням «Охмадиту» пройшли реабілітацію в ДЗ «Спеціалізований клінічний саніторій «Орлятко»МОЗ України.

Не зважаючи на те, що всі лікуванні послуги безкоштовні, за весь цей період на лікування ми втратили понад 25 тис.грн., а це для середньо статистичної української родини далеко не малі гроші. Проте як не сутужно, але я все таки вдячна зусиллям лікарів, масажам, різноманітним процедурам, моральній та матеріальній підтримці рідних і близьких, які допомогли. На сьогодні моя донечка повзає на колінцях, трішечки стоїть самостійно на ніжках, коли за  щось тримається. І  хочеться вірити, що з Божою допомогою та допомогою небайдужих людей, я зможу подарувати своїй Олександрі щасливе дитинство. Адже важко і боляче дивитися, коли мій син Назарчик  ходить, радіє життю, а поряд безпорядно дівчатко повзає на ручках і теж хоче рухатися, як і її братик. А, що я їй скажу, коли вона почне добре говорити і запитувати, чому  вона не може ходити, чому вона не така як інші діти.

Звертаюся до всіх, хто не байдужий до чужого лиха і може йому зарадити – допомогти порадою чи підтримкою.

Заздалегідь щиро вдячні. Сім’ї Галики та Мироняк.

 

Кошти перераховувати за реквізитами: